1 Брати, бажання мого серця й молитва до Бога за ізраїльтян – про їхнє спасіння. 2 Бо я свідчу їм, що вони ревно ставляться до Бога, але без належного пізнання. 3 Оскільки, не знаючи Божої праведності й намагаючись встановити власну, вони не підкорилися Божій праведності. 4 Бо Христос є метою Закону[a] для виправдання кожного, хто вірить.
5 Мойсей пише про праведність від Закону: «Людина, яка виконуватиме його настанови, буде жити ними».[b]6 Але про праведність від віри говорить: «Не кажи у своєму серці: „Хто зійде на небо?“[c] (щоб привести Христа додолу) 7 або „Хто зійде в безодню?“[d] (щоб Христа воскресити з мертвих)». 8 Але що каже Писання?
Це слова віри, яку ми проповідуємо. 9 Якщо ти визнаєш устами, що Ісус є Господом, і повіриш своїм серцем, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш спасенний. 10 Бо серцем віримо для виправдання, а устами проголошуємо для спасіння. 11 Як говорить Святе Письмо: «Кожен, хто вірить у Нього, не буде осоромлений».[f]12 Адже немає різниці між юдеєм та язичником: Той Самий Господь над усіма, щедро благословляє всіх, хто кличе Його, 13 бо «кожний, хто прикличе ім’я Господнє, буде спасенний».[g]
14 Але як зможуть покликати Того, у Кого не повірили? І як зможуть повірити в Того, про Кого не чули? І як зможуть почути без проповідника? 15 І як будуть проповідувати, якщо їх не буде послано? Як написано: «Які гарні ноги тих, хто приносить Добру Звістку!»[h]
16 Однак не всі сприйняли Добру Звістку. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив почутому від нас?»[i]17 Тож віра приходить від слухання, а слухання – через Слово Христа. 18 Але я запитую: невже вони не чули? Навпаки!
