Книга Псалмів 57

Псалом 57

1 Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів.

2 Чи справді ви, можновладці, говорите правду?

Чи справедливо судите синів людських?

3 Авжеж! У серці чините беззаконня,

на землі руки ваші наважуються на насильство.

4 Відступники нечестиві вже від утроби матері,

блукають ще від лона материнського, брехню промовляючи.

5 Їхня отрута подібна до отрути зміїної,

до отрути глухої рогатої змії,* що затуляє свої вуха,

6 щоб не чути голосу шептунів,

які вміло складають свої заклинання.

7 Боже, розтрощи зуби в їхніх устах;

вирви ікла у левів молодих, Господи!

8 Нехай зникнуть, як вода, що розтікається.

Коли натягуватимуть лука, нехай стріли їхні будуть надломлені.

9 Нехай будуть немов слимак, що спливає слизом у спеку;

як викидень у жінки, що сонця не бачив.

10 Перш ніж казани ваші відчують розпалений хмиз, –

чи зелений ще, чи сухий вже, –

нехай вихор рознесе його!

11 Радітиме праведник, коли побачить помсту на них,

коли обмиє стопи свої у крові нечестивого.

12 Тоді скаже людина:

«Справді, є плід у праведника!†

Справді, є Бог, Що судить на землі!»