1 У той час учні прийшли до Ісуса, кажучи:

―Хто найбільший у Царстві Небесному?

2 Ісус покликав дитину, поставив її посеред них 3 і сказав:

―Істинно кажу вам: якщо не навернетесь і не станете, як діти, ніколи не увійдете в Царство Небесне. 4 Отже, хто впокориться, як ця дитина, той великий у Царстві Небесному. 5 І хто приймає таку дитину в ім’я Моє, Мене приймає.

6 Якщо хтось спокусить одного з цих малих, що вірують у Мене, то для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й втопили у відкритому морі. 7 Горе світові від спокус, бо спокуси повинні приходити, але горе тій людині, через яку приходить спокуса. 8 Якщо твоя рука або нога спокушає тебе, відріж її та відкинь від себе: краще тобі увійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж, маючи дві руки або дві ноги, бути вкинутим у вогонь вічний. 9 І якщо твоє око спокушає тебе, вирви його та відкинь від себе. Краще тобі увійти в життя однооким, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у Геєну вогняну.

10 Стережіться, щоб ви не зневажали жодного з цих малих, бо кажу вам: їхні ангели на небі завжди бачать обличчя Мого Небесного Отця. 11 Адже Син Людський прийшов знайти та спасти загублене.[a]

12 Як ви вважаєте, якщо в одного чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не залишить він дев’яносто дев’ять на горах та не піде шукати заблудлу? 13 І коли станеться, що знаходить її, істинно кажу вам: радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали. 14 Так само й ваш Небесний Отець не бажає, щоб загинув хоч один із цих малих.

15 Якщо твій брат згрішив проти тебе, іди та докори йому наодинці. Якщо він послухає, то ти повернув собі брата. 16 Якщо ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох або трьох свідків підтвердилось кожне слово.[b] 17 Якщо ж він відмовиться слухати, скажи Церкві. Якщо не послухається Церкви, нехай буде для тебе, як язичник і митник.

18 Істинно кажу вам: зв’язане вами на землі, буде зв’язане на небі, і все, розв’язане на землі, буде розв’язане на небі.

19 Знов істинно кажу вам: якщо двоє з вас на землі погодяться просити про щось, то все їм буде дано Моїм Небесним Отцем. 20 Адже там, де двоє або троє з вас зберуться в ім’я Моє, там і Я посеред них.

21 Тоді підійшов Петро та спитав Ісуса:

―Господи, як часто прощати брата, який згрішить проти мене? Чи до семи разів?

22 Ісус відповів йому:

―Не кажу тобі до семи, а до сімдесяти разів по сім.

23 Отже, Царство Небесне схоже на царя, який бажав розрахуватись зі своїми рабами. 24 Коли почав розраховуватись, привели до нього одного, який був винен десять тисяч талантів[c] 25 Оскільки він не мав, чим заплатити, господар наказав продати його, дружину, дітей та все його майно й заплатити борг.

26 Тоді раб, впавши ниць, благав його, кажучи: «Будь терплячим зі мною, і я все поверну тобі». 27 Змилосердившись, господар того раба відпустив його та простив борг.

28 Коли той раб вийшов, то зустрів одного зі своїх товаришів, який був винен йому сто динаріїв, схопив його та почав душити кажучи: «Віддай мені все, що винен!»

29 Тоді його товариш упав ниць та благав його, кажучи: «Будь терплячим зі мною, і я все поверну тобі».

30 Але той не схотів і кинув його до в’язниці, доки не віддасть боргу. 31 Побачивши, що сталося, його товариші дуже засмутилися та пішли й сказали про все, що сталося, господареві.

32 Тоді, покликавши його, господар сказав йому: «Лукавий рабе! Я простив тобі весь борг, як ти просив мене! 33 Хіба не належало тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як і я змилосердився над тобою?» 34 І, розгнівавшись, господар віддав його катам, поки не віддасть боргу.

35 Так зробить і Отець Мій Небесний з вами, якщо кожен із вас не прощатиме свого брата від усього серця.

<- Матвія 17Матвія 19 ->