Друге послання до Тимофія

1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, згідно з обітницею життя, що в Христі Ісусі.

2 Тимофієві, моїй улюбленій дитині.

Благодать, милосердя і мир від Бога Отця та Христа Ісуса, нашого Господа!

3 Я вдячний Богові, Якому служу з діда-прадіда з чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю тебе у своїх молитвах. 4 Пригадуючи твої сльози, я прагну побачити тебе, щоб сповнитись радістю. 5 Я згадую твою нелицемірну віру, яка була спочатку у твоєї бабусі Лоїди й матері Євникії і яку, впевнений, маєш і ти.

6 Із цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розпалював полум’я Божого дару, який є в тобі через покладання моїх рук. 7 Адже Бог дав нам не духа боягузтва, а духа сили, любові та самовладання. 8 Тому не соромся свідчення нашого Господа й мене, Його в’язня, а страждай разом зі мною за Добру Звістку з допомогою Божої сили. 9 Він спас нас і покликав нас святим покликанням не завдяки нашим ділам, а завдяки Своєму наміру[a] та благодаті, яку дав нам у Христі Ісусі до початку часів[b]. 10 Тепер же вона відкрилася через з’явлення нашого Спасителя, Христа Ісуса, Який знищив смерть і освітив[c] життя та безсмертя Доброю Звісткою, 11 для якої я був призначений проповідником, апостолом і вчителем язичників[d]. 12 Саме тому я й страждаю зараз, але не соромлюся, бо знаю, у Кого повірив, і я впевнений, що Він спроможний зберегти те, що я Йому довірив, до того Дня[e].

13 Тримайся того зразка здорового вчення, яке ти від мене почув, у вірі та любові, що в Христі Ісусі. 14 Оберігай те добре вчення, що довірене тобі за допомогою Святого Духа, Який перебуває в нас.

15 Ти знаєш, що всі, хто з Азії, відвернулися від мене, включно з Фіґелом та Гермоґеном.

16 Нехай Господь змилується над домом Онисифора, адже він часто мене підбадьорював і не соромився моїх кайданів. 17 Навпаки, коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене й знайшов. 18 Нехай дасть Бог, щоб він знайшов милість перед Господом у той День. А про те, як багато він служив в Ефесі, ти дуже добре знаєш.

2 Тимофія 2 ->