Друге послання Івана
1 Старець.
3 Благодать, милість і мир від Бога Отця й від Ісуса Христа, Сина Отця, нехай буде з нами в істині й любові.
4 Я сильно зрадів, тому що знайшов серед твоїх дітей тих, хто ходить в істині, згідно із заповіддю, яку ми отримали від Отця. 5 І тепер прошу тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку: любімо одне одного! 6 І в цьому полягає любов: щоб ми жили за Його заповідями. Це є заповідь, яку ви чули від початку. За нею й живіть[b]!
7 Тому що у світі з’явилося багато тих, хто вводить в оману[c] й не визнає Ісуса Христа, Який прийшов у тілі. Це є антихрист і ошуканець. 8 Пильнуйте себе, щоб ви[d] не загубили того, що ми напрацювали, але щоб ви отримали[e] повну винагороду. 9 Кожен, хто віддаляється й не залишається у вченні Христа, не має Бога. Той, хто залишається у вченні[f], має Отця і Сина. 10 Якщо хтось приходить до вас і не приносить цього вчення, не приймайте його до вашого дому й не кажіть йому: «Вітаю!». 11 Бо той, хто каже: «Вітаю!», розділяє його лихі вчинки.
12 Я мав би багато чого вам написати, але не хочу цього робити чорнилом на папері. Я сподіваюся прийти до вас, і ми поговоримо віч-на-віч, щоб наша радість була повна.
13 Діти твоєї обраної сестри вітають тебе!
-
a 1:1 Іван використовує це шанобливе звертання, маючи на увазі помісну церкву.
b 1:6 Буквально: ходіть.
c 1:7 Або: брехунів.
d 1:8 Або: щоб ми.
e 1:8 Або: ми отримали.
f 1:9 Або: у вченні Його або: у вченні Ісуса Христа.