1 Тепер про те, що ви писали: «Добре, якщо чоловік не торкається жінки». 2 Однак через небезпеку статевої розпусти нехай кожен чоловік має свою дружину й кожна жінка нехай має свого чоловіка.[a] 3 Нехай чоловік віддає належне дружині, а дружина – чоловікові. 4 Не дружина володіє своїм тілом, а чоловік. Так само не чоловік володіє своїм тілом, а дружина. 5 Не уникайте одне одного, хіба що за спільною згодою, тимчасово, щоб присвятити себе посту та молитві. І знову будьте разом, щоб сатана не спокусив вас через вашу нестриманість. 6 Але я кажу вам це як поступку, а не як наказ. 7 Мені б хотілося, щоб усі люди були такими, як я, але кожен має свій дар від Бога: в одного – такий, у другого – інший.

8 Неодруженим і вдовам кажу: краще, якби вони залишилися, як я. 9 Проте якщо вони не можуть стриматись, то нехай одружаться, адже краще одружитися, аніж розпалюватися бажанням.

10 А одруженим наказую, точніше не я, а Господь: дружина не повинна розлучатися з чоловіком. 11 А якщо й розлучиться, то нехай залишиться неодруженою або примириться з чоловіком. І чоловікові не слід розлучатися з дружиною.

12 Іншим же кажу я, а не Господь: якщо якийсь брат має невіруючу дружину й вона згідна жити з ним, то нехай не розлучається з нею. 13 Також якщо якась жінка має невіруючого чоловіка, який згідний жити з нею, то нехай не розлучається з ним. 14 Адже невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через чоловіка[b]. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.

15 Але якщо невіруючий розлучається, то нехай розлучається. У таких випадках брат чи сестра не зв’язані. Бог покликав вас до миру. 16 Звідки знаєш, жінко, чи не врятуєш свого чоловіка? І звідки знаєш, чоловіче, чи не врятуєш своєї дружини?

17 Нехай кожен поводиться, як наказав Господь, і так, як покликав Бог. Так я навчаю в усіх церквах. 18 Був хтось обрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає необрізаним! Був хтось необрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає обрізаним! 19 Обрізання – це ніщо, так само як і необрізання – це ніщо. Головне – це зберігання Божих заповідей. 20 Нехай кожен залишається в тому покликанні, в якому був покликаний.

21 Ти був покликаний, будучи рабом? Не переймайся! Але якщо можеш стати вільним, скористайся нагодою. 22 Адже раб, покликаний у Господі, – вільний у Господі. Так само й той, хто був покликаний як вільний, є Христовим рабом. 23 Ви куплені за високу ціну, тож не ставайте рабами людей. 24 Брати, нехай кожен залишається перед Богом у такому стані, в якому був покликаний.

25 Щодо незайманих, то я не маю жодного наказу від Господа, але скажу свою думку як той, хто помилуваний Господом і гідний довіри. 26 Я вважаю, що з огляду на теперішні утиски, людині краще залишитися так, як є. 27 Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розв’язання[c]! Не зв’язаний з дружиною? Не шукай дружини! 28 Але якщо ти й одружишся, то не згрішиш. І якщо незаймана вийде заміж, також не згрішить. Однак вони матимуть земні страждання, а я намагаюся вас уберегти від них. 29 Брати, я маю на увазі, що час скоротився. Відтепер ті, хто має дружину, нехай будуть як ті, хто її не має; 30 а ті, хто плаче, нехай будуть як ті, хто не плаче; ті, хто радіє, – як ті, хто не радіє; ті, що купують, – як ті, хто нічим не володіє; 31 і ті, хто користується світом, – як ті, хто не користується ним, адже образ цього світу минає.

32 Я бажаю, щоб у вас не було турбот. Неодружений турбується про Господнє, як догодити Господеві. 33 А одружений турбується земним, як догодити дружині, 34 і він поділений. Незаміжня жінка й дівчина турбуються про Господнє, щоб бути святими тілом і духом. А заміжня турбується про світське: як догодити чоловікові. 35 Я кажу це для вашої користі, а не для того, щоб обмежити вас, щоб ви гідно й завзято служили Господеві без відволікання.

36 Але якщо хтось вважає, що поводиться неповажливо щодо своєї діви[d], і вона в зрілих літах і повинна так залишитись, нехай робить, як хоче, він не згрішить. Нехай одружаться. 37 Хто ж без будь-якого примусу стоїть непохитний у своєму серці, може контролювати власні бажання й вирішив у своєму серці зберегти свою діву, чинить добре. 38 Отже, хто видає заміж свою діву, добре робить, а хто не видає заміж своєї діви, робить краще.

39 Жінка зв’язана зі своїм чоловіком, доки він ще живий, але якщо чоловік засне[e], вона вільна одружитися, з ким бажає, аби лише в Господі. 40 Проте, на мою думку, вона буде блаженнішою, якщо залишиться, як є. Думаю, що і я маю Божого Духа.

<- 1 Коринфян 61 Коринфян 8 ->