1 Встань, заясній, Ерусалиме; зійшло бо світло твоє, і слава Господня зійшла над тобою. 2 Ось бо, — темрява вкривати ме землю, й поморок — народи; а над тобою засияє Господь, і слава його явиться над тобою. 3 І поприходять народи до світла твого, й царі — до сяєва, що над тобою заблисне. 4 Піднеси очі твої й подивись кругом: всі вони громадно до тебе простують; сини твої прибувають здалека, й несуть дочок твоїх на руках. 5 Глянеш і зрадієш; забється й поширшає серце в тебе; бо все багацтво морське попливе тобі в руки, власність народів прибуде до тебе. 6 Безліч верблюдів покриє тебе — дромедарі з Мадіяму і з Ефи; сила їх прийде з Саби, привезуть золото й ладан, і звістять славу Господню. 7 Всі вівці Кидарські будуть зібрані для тебе, барани Небайотські послужать для тебе; любою жертвою будуть вони мені на жертівнику мому, і я прославлю дім величності моєї. 8 Хто вони, сі, що мов хмари, несуться, мов голуби в голубник свій прилітають? 9 Се мене дожидають острови, а навперед них несуться кораблі Тарсийські, щоб перевезти синів твоїх з дальнього далеку, а з ними срібло їх і золото їх імені Господа, Бога твого й Святого Ізрайлевого, бо він прославив тебе. 10 І сини чужоземців будуть мури твої будувати, і царі їх в послузї, перед тобою стояти; бо я в гніву мойму побивав тебе, та в ласкавості моїй буду милосердним на тебе. 11 І будуть у тебе брами все отвором стояти; ні в день ні в ночі не будуть зачинятись, щоб достатки народів до тебе прибували й царі їх приходили. 12 Ті бо царства й народи, що тобі не схочуть служити, погибнуть, і такі народи до нащаду вигублені будуть. 13 Краса Ливанова прийде до тебе, кипарис і кедри та сосна украсять місце святості моєї, і прославлю я підніжок ніг моїх. 14 І прийдуть до тебе в покорі сини тих, що тебе пригнітали, й припадати муть до стіп у ніг твоїх всі, що колись тобою гордували, та й назвуть тебе городом Господнім, Сионом Святого Ізрайлевого. 15 Ти був покинутий і зненавиджений, так що тебе всі обминали; за те ж я вчиню тебе славою віків, радістю родів за родами. 16 Наче молоко ссати, будеш насичуватись добром народів, поживати скарби царські, ніби груди ссати, а тоді зрозумієш, що я, Господь, — твій спас, визволитель твій, потужний Яковів. 17 Замість міді буду золото тобі вистачати, а замість заліза — срібло, замість дерева — мідь, замість каменя — залізо; і настановлю мир — володарем у тебе, а справедливість — наглядником твоїм. 18 Не чути буде вже про насилування в землі в тебе, про спустошення та розбої — в займищах твоїх; і звати меш мури твої спасенною безпекою, а ворота твої — славою. 19 Вже не сонце буде тобі світлом щоденним, не місяць — яснотою; а сам Господь буде вічним світлом тобі, і Бог твій — славою твоєю. 20 І не зайде вже сонце твоє й місяць твій не згасне, бо Господь буде тобі вічним світлом, і скінчаться дні смутку твого. 21 І нарід твій, всякий праведний навіки унаслідує землю, — яко пагонець насаду мого, як рук моїх діло, на прославу мою. 22 Від малого намножиться тисяча, від найслабшого — великий нарід. Я, Господь, покваплю довершити се свого часу.