1 Возвеселися, неплідня, ти, що не роджала; викликай радісним голосом, ти, що породільніх мук не знала; більше бо дітей в опущеної, ніж у тої, що має мужа — говорить Господь[a]. 2 Розшири місце намету твого, розпростри ширше накривала пробутків твоїх; годі тіснитись, — попусти довше верівки твої, вганяй глибоко в землю приколки наметові; 3 Бо ти розпросторишся направо й наліво, а потомки твої загорнуть народи, й населять попустошені городи. 4 Не бійся, не дознаєш стиду; не лякайся, не зазнаєш наруги; забудеш сором молодощів своїх, і не згадаєш більше зневаги свого вдовування. 5 Се бо сам твій творець стане мужем твоїм; на ймя йому — Господь Саваот; він відкупитель твій, Святий Ізраїля; він Богом всієї землі названий буде. 6 Як жену, покинуту й опечалену духом, покликує тебе Господь; як жену з молодощів, що був її одправив, — говорить Бог твій. 7 На час невеличкий покинув я був тебе; тепер же з великою любовю приймаю тебе. 8 В запалі гніву я на короткий час сховав був лице моє від тебе, тепер же вічною любовю помилую тебе, — говорить твій Господь. 9 Се бо мені — як Нойові води: як я поклявся, що Нойові води не прийдуть вже більше на землю, оттак поклявся я, не гнівитись на тебе й тебе не карати. 10 Гори бо з місця здвигнуться й горби похитнуться, — милість же моя не одвернесь від тебе, й заповіт миру мого не схитнеться, говорить милосердний до тебе Господь. 11 О, ти, злиденна, метана бурею, безʼодрадна! Я укріплю тебе на камені-рубині, зроблю підвалини твої з сапфирів; 12 І зроблю вікна в тебе з рубинів, а двері жемчужні, а всю ограду твою — з дорогого каміння. 13 Діти твої навчати ме сам Господь, і великий мир і гаразд буде проміж синами твоїми. 14 Справедливість твоя скріпить тебе, далека будеш від гнету, ніщо тобі його боятись, страх не наближить ся до тебе. 15 Будуть уставати на тебе, — та се не від мене, — і хто б ні узброївся проти тебе — погибне. 16 Я сотворив коваля, він роздуває угля в огні, і виковує, що йому треба до діла; — так і я сотворюю губителя до витрачення. 17 Ніякий знаряд, зроблений проти тебе, не буде придатний; та й всякий язик, що буде правуватись з тобою на суді, — ти обвинуватиш. Се є доля слуг Господніх, се оправданнє їх від мене, — говорить Господь.
<- КНИГА ПРОРОКА ІСАЇЇ 53КНИГА ПРОРОКА ІСАЇЇ 55 ->