1 Того часу прислав Беродах Баладан Валаданенко, царь Вавилонський, письмо та подарунки Езекії, бо перечув був, що він лежав у недузї, та одужав. 2 І зрадів Езекія послами та й показав їм свою скарбівню, срібло й золото й пахощі й дорогі мастила й всю скарбівну комору свою, та й усе, що було в скарбівнях у його: не було нічого, чого б не показав їм Езекія у своїй палаті й в усьому обсязї панування свого. 3 І прийшов пророк Ісаїя до царя Езекії, й спитав його: Що говорили сі люде й звідки приходили вони до тебе? І відказав Езекія: Із далекої землі прийшли вони до мене, з Вавилону. 4 І поспитав Ісаїя: Що бачили вони в палатах у тебе? І каже Езекія: Бачили все, що є в палатах у мене; нема нічого в скарбівнях у мене, чого б я не показав їм. 5 І сказав Ісаїя до Езекії: Вислухай же слово Господа сил: 6 Прийде час, що все, що є в твоїх палатах, та що попризбірували батьки твої по сей день, буде перевезено в Вавилон; нічого не зостанеться, — глаголе Господь. 7 І з твоїх синів, що вийдуть із тебе, що ти появиш, поберуть вони й будуть вони скопцями в палаті у царя Вавилонського. 8 І каже Езекія до Ісаїї: Благе слово Господнє, що ти переказав, — бо думав собі: однакже мир і гаразд буде за живота мого.