1 Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом? 2 Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога. 3 Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність. 4 А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку. 5 А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність. 6 Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл: 7 Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. 8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха! 9 Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність. 10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні! 11 І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність, 12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам. 13 Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри. 14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця. 15 Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу. 16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам, 17 як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче. 18 Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє! 19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу, 20 і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові, 21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв. 22 Тому й залічено це йому в праведність. 23 Та не написано за нього одного, що залічено йому, 24 а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого, 25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.