1 Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні... 2 Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними! 3 Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми! 4 Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь! 5 Хто сіє з слізьми, зо співом той жне: 6 все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!

<- Псалми 125Псалми 127 ->