1 Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви за гріхи, 2 котрий би міг болїти серцем за нетямущих і заблуджених, бо й сам обложений немощею; 3 і ради того мусить, як за людей, так за себе приносити за гріхи. 4 І нїхто сам по собі не приймає чести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон. 5 Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреєм, а Той, хто глаголав до Нього: “Син мій єси Ти, я сьогоднї породив Тебе.” 6 Яко ж і инде глаголе: “Ти єси священик по вік по чину Мелхиседековому.” 7 Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзми, і почуто Його за страх (Його перед Богом). 8 Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів, 9 і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього, 10 і названий від Бога архиєреєм по чину Мелхиседековому. 11 Про котрого маємо велике слово, та важко його висловити; тому що ви немочні стали слухом: 12 Бо коли вам годилось би бути учителями задля (часу), знов треба, щоб вас учено первих початків словес Божих, і стались такими, котрим треба молока, а не кріпкої пищі. 13 Усякий бо, що вживає (саме) молоко, (ще) несьвідомий у слові правди, бо він малолїток. 14 Звершеним же тверда пища, маючим чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла.