Посланнє Сьв. Апостола Павла до Галат

1 Павел апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Ісуса Христа й Бога Отця, що воскресив Його з мертвих), 2 і все браттє, що зо мною, церквам Галацьким: 3 Благодать вам і мир од Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа, 4 що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого, 5 котрому слава на віки вічні. Амінь. 6 Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє. 7 Воно то не друге, та є такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове. 8 Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема. 9 Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема. 10 Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим. 11 Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку. 12 Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа. 13 Чували бо про життє моє колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її, 14 і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів. 15 Як же зволив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю, 16 відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю, 17 анї не вийшов у Єрусалим до тих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Аравию, та й знов вернувсь у Дамаск. 18 Потім через три роки пійшов я в Єрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пятнайцять день. 19 Инших же апостолів я не видїв, тільки Якова, брата Господнього. 20 Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю. 21 Потім ходив я в сторони Сирські і Киликийські, 22 був же незнаний лицем церквам Жидівським у Христї, 23 а тільки чували, що гонивший нас колись тепер благовіствує віру, що колись руйнував, 24 і прославляли у менї Бога.