1 І спочив Йосафат із отцями своїми, й поховали його при батьках його в Давидовому містї. І став царем Йорам, син його, замість його. 2 А були в його брати, сини Йосафатові: Азарія й Ехіїл, і Захарія й Азарій, і Михаїл і Сафатія: всї вони сини Йосафатові, царя Ізрайлевого. 3 І дав їм батько багато дарів сріблом і золотом і дорогоцїнними річами разом із утвердженими городами в Юдеї; а царство віддав Йорамові, бо він був найстарший. 4 І вступив Йорам на царство отця свого, а коли вбився в силу, повбивав братів своїх мечем, та ще й деяких із князїв Ізрайлевих. 5 Трийцять два роки було Йорамові, як зацарював, а царював вісїм років в Ерусалимі; 6 І ходив він стежками царів Ізраїлських, як се чинив дім Ахабів, бо Ахабова дочка була йому жінкою, й чинив він зло в очах Господнїх. 7 Одначе Господь не хотїв занапастити дому Давидового ради завіту, що постановив із Давидом, і через те, що обіцяв дати йому сьвіточ і синам його по всї часи. 8 За його часів відпав Едом від Юди, й постановили в себе царя, 9 І пійшов Йорам із своїми військовими начальниками, і всї колесницї з ним; і встав в ночі й побив Ідумеїв, що були обступили його, й начальників над колесницями (і повтїкав народ у домівки свої). 10 Одначе Едом відпав таки від Юди й по сей день. Того самого часу відпала й Либна від його, бо він покинув Господа, Бога батьків своїх. 11 Він позаводив також і висоти на горах Юдейських, і завів роспусту між Ерусалимцями й попсував Юдею. 12 І надійшло до його письмо від Ілиї пророка, а в йому було сказано: Так говорить Господь, Бог Давида, отця твого: за те, що ти не пійшов дорогами Йосафата, отця твого, й дорогами Аси, царя Юдейського, 13 А пійшов стежкою царів Ізрайлевих і завів роспусту в Юдеї і в Ерусалимцїв, як заводив роспусту дім Ахабів, та ще й до того повбивав братів твоїх, - дім батька твого, - котрі лїпші за тебе, 14 За те ж побє Господь великим побоєм народ твій, й синів твоїх, і жінок твоїх, і все добро твоє, 15 Тебе ж самого - тяжкою хоробою, хоробою жолудка твого, так що внутро твоє випадати ме в болях день поза день. 16 І збудив Господь проти Йорама дух Филистіїв та Арабів, сумежних з Етиопіями; 17 І пійшли вони на Юдею й напали на неї, й позабірали все добро, яке було в домі царському, а до того й синів його й жінок його, й не зісталось в його сина, окрім Охозії, найменшого з синів його. 18 А до сього всього наслав Господь невигойну хворобу на нутро його. 19 Так було день у день, а в кінцї другого року випали внутренностї його від слабостї його, й вмер він в великих муках; і не спалив йому народ його пахощів, як чинив се батькам його. 20 Трийцять два роки було йому, як став він царем, а вісїм років царював в Ерусалимі; і відійшов неоплаканий, й поховали його в містї Давидовому, та не в царському гробовищі.

<- 2 Паралипоменон 202 Паралипоменон 22 ->